З давніх давен знати свій родовід вважалося священним обов’язком кожної людини. Згодом це стало привілеєм лише еліти суспільства у той час коли значна частина пересічних людей поступово втрачала відомості про своїх пращурів, обмежуючись лише інформацією не більш ніж про прадідів.
Але часи міняються і інтерес до генеалогії в нашій країні, ось уже декілька років поспіль, має стійку тенденцію до зростання. Вивчення свого походження, історії роду сприяє розумінню значимості кожної людини в суспільстві, підвищенню відповідальності за долю свого роду та сім’ї.
Аналіз діяльності нашої компанії на ринку генеалогічних послуг засвідчує, що сьогодні неухильно зростає потік генеалогічних запитів громадян і організацій. Архіви України змушені включати в науковий обіг все нові і нові пласти документальної спадщини, які до недавнього часу майже не використовувалися та характеризуються виключною складністю.
Генеалогія – є допоміжною (спеціальною) історичною дисципліною, яка займається вивченням походження і історії родів, прізвищ і окремих осіб, родинних зв’язків, складанням родоводів тощо.
Слово «генеалогія» має грецьке походження та означає поняття «родовід» і походить від слів «ген» — «рід», «логос» — «наука».
Вчені визначать загальну, (теоретичну) генеалогію і практичну або прикладну. Перша — займається дослідженням закономірностей генеалогічних зв’язків, виявленням загальних явищ історії родів, а друга – безпосередньо вивченням джерел і побудовою на їх основі родовідних дерев, таблиць, поколінних розписів, схем.
Уява дореволюційних дослідників — генеалогів про високий зміст і значення генеалогії прекрасно і глибоко виразив отець Павло Флоренський: «Рід являє собою єдиний організм і наділений єдиним цілісним образом. Він починається у часі і закінчується. У нього є свій розквіт і упадок. Чим повніше і досконаліше проявився в конкретному представникові історичний зміст роду, тим менше підстав очікувати подальшого росту родової гілки до якої він належить…
Життєва ціль всякого – пізнати і форму свого роду, його завдання, закон його росту, критичні точки, співвідношення окремих гілок, а на фоні всього цього – визначити своє власне місце в роді і завдання як члена роду.
Але зазвичай люди не розуміють цього і родовим самопізнанням нехтують, сприймаючи його в гіршому випадку — за предмет пустого марнославства, а в кращому за законний історично отриманий привід на гордість».
Для дослідників своїх родоводів слід розуміти, що генеалогія не відривається від біографії, але і не змішується з нею.
Генеалогічна інформація являє собою, як правило, юридично оформлену та закріплену у відповідних типових документах інформацію, що встановлює родинні зв’язки і історію роду. Для встановлення родинних зв’язків необхідні відомості як мінімум від представників двох поколінь роду.
Біографічна інформація містить данні про життя і діяльність однієї особи.
Виконуючи замовлення своїх клієнтів, наша компанія в архівах України здебільше досліджує фонди церков різних духовних консисторій та цивільних органів влади, що містять генеалогічну інформацію: метричні книги, сповідальні розписи, равінатські книги, ревізькі казки, основні положення про стан в російській імперії, документи поліцейського обліку, дворянські родовідні книги і т.д.
На привеликий жаль з кожним роком безцінні архівні документи втрачають свій первозданний вигляд, а тому, на наш погляд, вже давно назріла очевидна громадська потреба в генеалогічній інформації і прийшов час створення ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКОЇ ПРОГРАМИ, яка могла б визначити порядок роботи з генеалогічними джерелами, скоординувати роботи по їх опису і послідовності введення в комп’ютерні бази даних з метою підготовки єдиної, державної довідково-інформаційної системи під назвою «РОДОВІД».